Пам‘ятка для батьків. Як підготувати дітей до екстрених ситуацій.

 

 ✅ Обов'язково важливо наголошувати, що ви говорите про безпеку не тому, що щось небезпечне має статися, а для того, щоб "натренувати м’яз безпеки" та відчувати свою силу в будь-якій ситуації;

✅ Дітей потрібно підготувати до надзвичайних ситуацій заздалегідь тa y cпoкiйнiй oбcтaнoвцi.

Важливо почати розмову, коли вся сім'я збирається разом, ідеально сісти в коло, щоб увага рівномірно була розподілена між усіма членами ciм’ї.

 ✅ Важливо, щоб батьки говорили спокійно та досить повільно, спостерігаючи за змінами пози та реакціями дитини.

✅ Кожному члену сім’ї варто призначити його власну відповідальність, зробити кожного "супергероєм безпеки".

✅ Важливо розповісти дітям, як колись ви переживали складний досвід небезпеки і впоралися з ним, але не були готові, тому витратили важливий час та сили. 

І ви впоралися б легше, якби знали правила, тож дуже сподіваєтеся, що дітям ці знания ніколи не знадобляться, але всі супергерої мають це знати.

✅ Важливо легітимізувати страх дитини i самим сказати: мені іноді буває страшно, коли я бачу у фільмах пожежу чи думаю про землетрус. Коли думаю про те, що щось може нам загрожувати. 

Але я дорослий, i зараз у мене багато знань та сили. І ми разом, ми знаємо правила i з усім впораємось.

У розмові про безпеку ми говоримо про те, що відчуття безпеки може бути 

внутрішнім: коли ми впевнені у собі, у своїх знаннях, своїх силах, коли ми знаємо правила, коли впевнені одне в одному, коли знаємо, що нас ніхто не зрадить, що ми  можемо розраховувати на допомогу", – пише Ройз.

Можна запитати у дітей: на що вони спираються всередині (якості, знання), чи є у них знайомі (діти та дорослі), з якими вони почуваються захищеними. 

Варто вигадати разом ідеальний захищений простір (намалювати, виліпити його).У розмові про безпеку ми говоримо про те, що відчуття безпеки може бути внутрішнім: коли ми впевнені у собі, у своїх знаннях, своїх силах, коли ми знаємо правила, коли впевнені одне в одному, коли знаємо, що нас ніхто не зрадить, що ми  можемо розраховувати на допомогу", – пише Ройз.

Можна запитати у дітей: на що вони спираються всередині (якості, знання), чи є у них знайомі (діти та дорослі), з якими вони почуваються захищеними. 

Варто вигадати разом ідеальний захищений простір (намалювати, виліпити його).

Далі потрібно перейти до гри, наприклад, у "супергероїв безпеки" – спокійно та без паніки.

Далі потрібно перейти до гри, наприклад, у "супергероїв безпеки" – спокійно та без паніки.

Варто обговорити, як ви можете подбати про безпеку.

Згадати правила дорожнього руху, як потрібно заходити в ліфт, не відчиняти двері чужим, мити руки після прогулянки та перед їжею, носити маску під час карантину, не йти з незнайомцями, перевіряти електроприлади, вимикати газ i воду тощо.