Строки і способи розмноження багаторічників (І р.н., 17.04.22 р)

 Практична робота. Розмноження багаторічників.

Багаторічники - це рослини, що на одному місці ростуть і кожного року квітують протягом 5-8 і 6ільше років. Ці рослини живуть кілька років. Вони цінні тим, що невибагливі і доглядати за ними легше, ніж за однорічними. Це найбільш багата видами група квітучих, орнаментально-листяних рослин і рослин з декоративними плодами, широко використовуваних в садах, парках, скверах.

Довголіття  багаторічників забезпечується їх здатністю розмножуватися як насінням, так і вегетативно (частинами рослини).

Найбільш  простий спосіб розмноження багаторічників - насінням, але користуються ним рідше, оскільки деякі рослини з насіння розвиваються дуже повільно і доводиться довго чекати їх цвітіння. Піони, іриси, деякі інші багаторічники зацвітають з насіння лише на 7-8-й рік після посіву, хоча деякі і на 1-2-й рік. Насінним  способом розмножують такі багаторічники, як дзвоник карпатський, гіпсофіла повзуча, примула весняна і звичайна, фіалка рогата і запашна, флокс дернистий і шиловидний, вероніка. Насіння багаторічників висівають навесні і восени у відкритий ґрунт.

Принципово  інший спосіб розмноження багаторічників вегетативний, він гарантує отримання рослин, що повторюють усі ознаки материнських, і має велике практичне значення, оскільки у більшості з них цвітіння настає швидше, ніж при насінному розмноженні.

     Вегетативне розмноження може здійснюватися  спеціалізованими органами - кореневищами, цибулинами, бульбами), частинами кореня, зеленими живцями, бруньками відновлення, відводками.

На  постійне місце багаторічники висаджують навесні або рано осінню. Кращі терміни осінніх посадок - кінець серпня-початок вересня. Слабозимостійкі види багаторічників рекомендується пересаджувати на постійне місце навесні (у квітні-травні). Запізнюватись з пересадкою не варто - рослини рано починають зростати, а пересаджувати їх в період інтенсивного росту небажано

Багато багаторічники рекомендують ділити щорічно, наприклад корейські хризантеми. Такі багаторічники як примули, нивяник (ромашка), геленіум ділять набагато рідше: раз у два-три роки. Флокси ж рекомендується ділити тільки через 4-5 років.

Багаторічники, які мають м'ясисті потужні коріння не потребують частих пересадок. Вони чим більше розростаються тим стають красивішими і рясно цвітуть. До таких

рослин відносяться лілійники, хости, папороті, півонії, більшість кореневищних багаторічників. Вони можуть рости на одному місці навіть більше десяти років.  

Багаторічники, які мають стрижневу кореневу систему взагалі не чіпають: гіпсофіла, люпин, інкарвиллея – можуть навіть загинути при пересадці.

Так, багаторічні рослини квітучі восени чи влітку рекомендують ділити навесні і восени. А квітучі рослини ранньою весною воліють поділ тільки восени.

Практична робота. Розмноження багаторічників. Правила техніки безпеки.

Розмноження кореневими та кореневищними живцями.

На коренях або кореневищах рослин появляються сплячі бруньки, із яких формуються додаткові корені та пагони, їх можна розмножувати за допомогою поділу.

1. Для цього  обережно викопуємо рослину.

2.Кореневище ріжемо на відрізки довжиною 5-8 см. Місця порізів присипаємо деревним вугіллям, розтовченим до порошку, 

 

 і висаджуємо в спеціально підготовлені борозди, дно яких посипане шаром піску 4-6 см. Потім живці засипають піском (0,5 см) та землею (2-3 см), поливаємо. При такому способі живцювання слід не допускати пересихання грунту. Так розмножують іриси, піони, лілійники.