Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) або 17 (30) січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина. Одночасно з ним у Києві розпочалося третє більшовицьке повстання, яке змусило у вирішальний момент розвернути підкріплення, направлене на цей напрямок, на його придушення.
Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із
київських курсантів і козаків «Вільного козацтва»,
що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.
На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль
у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ
на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію
Бахмач.
Коли українські війська відступили до станції
Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську)
школу ім. Б. Хмельницького у
складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу
сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського
куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з
підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.
Після запеклого багатогодинного бою, користуючись
присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до
своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час
відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або
замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
Утрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100
загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та
розстріляних студентів i гімназистів. На сьогодні вiдомi прізвища 20 з них. Це
студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик,
Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти
університету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола
Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гімназисти 2-ї
Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир
Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го
класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).
Вічна пам'ять героям!
Немає коментарів:
Дописати коментар