Теми: Виготовлення букетів, композицій з українською символікою. Гірлянди, вінки, їх форми, призначення. Виготовлення Пасхальних композицій.
Збір і засушування рослин для композицій.
Останнім часом підвищився інтерес до дизайну помешкань, і , як наслідок, до флористики, фітодизайну. Сучасна флористика містить в собі аранжування живими і штучними квітами, сухими рослинами, складання пласких композицій (панно, колажі) з використанням квіткового матеріалу.
Квіти можна поєднувати між собою за законами гармонії, подібно до того, як ноти поєднуються в музичному творі. Довершеність будь-якої квіткової композиції залежить не тільки від того які квіти беруть для її створення.
Флористика досить молодий напрямок в мистецтві. Якщо говорити про визначення, то флористика - це частина прикладного мистецтва, яка займається складанням квіткових композицій.
Флористика має три основні напрями: складання букетів, композицій з живих квітів, сухостою та штучних квітів.
Букети,
Квіткові композиції,
Вінки, гірлянди,
Бутон'єрки
Панно
Букет – це композиція, виконана з квітів, трав і декору.
Професійний флорист може об’єднати всі деталі таким чином, щоб отримати
унікальний продукт. Подібний виріб здатний подарувати безліч емоцій і стати
прикрасою будь-якого свята.
Якою буває форма
букетів?
- асиметрична;
- кругла;
- лінійна;
- одностороння;
- нестандартна.
Асиметрична
або вільний варіант, незважаючи на уявну простоту, зібрати достатньо складно.
Тут необхідно відчувати обсяг і колір. Виглядають вироби легко і ніжно. Вони
користуються популярністю як у якості подарунка, так і для весільних церемоній.
- з круговим розташуванням;
- спіральні;
- структуровані в групи;
- діагональні.
Лінійні букети
ще називають каскадними. У них квіти розташовуються таким чином, що утворюють
композицію, схожу на водоспад. Подібний ефект багато в чому досягається за
рахунок суцвіть і зелені, що має довгі гілки, спущені вниз.
Також можна
підібрати варіант з одностороннім розташуванням. В цьому випадку всі бутони і
декор мають невелике зміщення в тому чи іншому напрямку. Вироби виглядають
цікаво і яскраво.
Нестандартні
форми – це все, що складно віднести до попередніх видів. Це і сердечка,
іграшки, персонажі, написи. Подібні вироби найчастіше формуються на
спеціальному каркасі, який і допомагає створити потрібний ефект. Такі товари
підходять в якості подарунка на день народження або ювілей.
Види букетів і їх
класифікації
- жіночі;
- чоловічі;
- дитячі.
Для створення
подарунка завжди слід враховувати стать і вік. Від цього залежить, які сорти
будуть використані, їх відтінки, розміри і кінцева форма.
Також подібні
товари можна класифікувати виходячи з заходу або приводу:
- весільні;
- на ювілей або день народження;
- корпоративні;
- на 8 березня;
- на Новий рік;
- Пасхальні свята.
Великодній вінок своїми руками
Добра традиція на Світлу Пасху – прибирати
оселю та прикрашати її різноманітним святковим декором. Наприклад:
- фігурками зайчиків, курочок, курчат (виготовлених із
кераміки, дерева, текстилю),
- декоративними яйцями (пластикові вироби з
різноманітними малюнками; пінопластові – прикрашені стрічками, джгутом,
бісером, нитками),
- гніздечком (з гілок, сіна, пір'я),
- деревцями,
- гірляндами (світлодіодними з насадками-писанками,
паперовими у формі тварин, яєць і т. ін.),
- трафаретами і витинанками,
- квітами (штучними, живими, з паперу),
- свічками і підсвічниками,
- настінними і настільними вінками та багато ін.
Зовсім необов'язково купувати для цього
дорогі прикраси. Трохи фантазії, вільного часу, посидючості, деяких матеріалів
для творчості й можна зробити самому багато красивих елементів великоднього
декору. Особливо – вишуканий великодній вінок своїми руками на вхідні двері чи
на стіну у вітальню. Також можна оформити композицію круглої форми для свічки
на святковий стіл.
Великодній вінок – важливий
святковий символ. Коло – геометрична фігура, яка не має кінця, символізує
сонце, що уособлює вічне життя.
Для початку
варто вирішити яка буде основа. Вінок на двері виготовляють із:
- заготовки
з гілок лози (дуже просте й ефективне рішення),
- багатьох
тоненьких гілок дерева (які потрібно скрутити, обв'язати і сформувати
стійку круглу основу),
- пінопласту,
- дроту,
- сіна,
- поролону.
Методи
обробки рослин
Рослини, призначені для сушки, збирають в суху погоду.
Непотрібне листя видаляють. Багато рослин добре висихають в сухому,
провітрюваному, краще теплому приміщенні. Не можна сушити на сонці, оскільки
кольори рослин можуть вицвісти. Часто велику роль грає швидкість сушки. Добре
сушити вентилятором, який дає потік теплого повітря, і різноманітні обігріваючі
пристрої: плити, батареї та ін. Звичайно рослини зв’язують невеликими пучками і
вішають їх суцвіттями вниз, але якщо вони мають жорсткі стебла ( наприклад
злаки, рогіз та ін.), які не гнуться, то їх можна сушити просто поставивши у
склянку без води. В інших випадках (з молюцеллою, гортензією, гілочками сосни і
ін.) навпаки, кращий результат дає сповільнена сушка, коли рослини тримають в сухому
і теплому приміщенні, зануривши їх стебла на 1-2 см у воду. У деяких
сухоцвітів, у висушеному стані стебло викривлено і слабке, тому їх кошики часто
насаджують перед сушкою на дріт, один кінець якого з гачком. Дріт встромляється
в кошик зверху, протягується крізь рослину, при цьому гачкоподібний кінець
виявляється схованим серед квітів і не дає кошику зіскочити з дроту. Сушка за
допомогою різних матеріалів Крупні і ніжні, зазвичай садові квіти, такі як
маргаритки, чорнобривці, жоржини, нігтики, цинії, троянди, гвоздики, фіалки та
ін. погано зберігають форму і колір при звичайному висушуванні на повітрі. Для
об'ємної сушки цих рослин застосовуються різні матеріали: пісок, вата,
кукурудзяна мука, а також речовини, активно поглинаючі воду - бура, силікагель
та ін.
Сушка
у ваті
У ваті можна сушити рослини з суцвіттями-кошиками, тобто
ромашки, піретруми, цинії, космеї, нігтики і ін. Для цього на картон з отворами
кладуть шар вати, а потім рослини, просмикнувши їх стебла в отвори. Суцвіття,
що плоско лежать на картоні, прикривають другим шаром вати і злегка
придавлюють, накривши другим картоном і обв'язавши. Підвішують картон в сухому
і теплому місці. Вату можна вкладати між пелюстками при сушці на повітрі
троянд, гвоздик, набивати нею квіти наперстянки. Сушка у піску Перед
використання пісок необхідно промити, ретельно висушити в духовці або на сонці
і просіяти. Стебла рослин коротко обрізають, залишаючи 2,5-3см, або зрізуючи їх
зовсім і вставляють дріт, 23 листя видаляють. На дно картонної коробки насипають
пісок шаром 10 см. Розміщують у ньому рослини квітами догори на такій відстані,
щоб вони не стикалися, і акуратно засинають їх піском так, щоб він розподілився
між пелюстками ( можна використовувати для цього пензлик). Коробку залишають в
сухому приміщенні у відкритому вигляді для випаровування вологи. Квіти
висихають за 2-4 тижні. Тоді коробку накривають кришкою з отворами так, щоб
кришка торкалася поверхні піску і перевернувши, обережно висипають пісок.
Піщинки, що пристали до пелюсток, знімають пензликом.
Обробка
гліцерином
Листя дерев, чагарників, гілочки окремих видів хвойних,
гілки з дрібними плодами і деякі трав'янисті рослини добре зберігаються при
обробці гліцерином. Розчин гліцерину у воді поглинається рослиною, надалі вода
випаровується, а гліцерин залишається в тканинах, консервуючи їх. Листя не
втрачає еластичності, але змінює забарвлення на більш темний або коричневий,
відтінок і інтенсивність забарвлення залежать від виду рослин і часу
перебування їх у розчині. Якщо треба освітлити рослину, то її розміщують після
консервації на сонці. Одержаний у такий спосіб матеріал зберігається декілька
років, листя, яке припало пилом, можна мити у теплій воді з милом і сушити. Для
консервації не годяться дуже молоде, швидко в'януче листя, а також те що опадає
восени. Гілки не повинні бути дуже довгими, при довжині понад 40 см розчин
погано поступає у верхні частини рослини. З рослини відразу видаляють все зайве
і пошкоджене листя, щоб не витрачати гліцерин даремно, нижній кінець стебла на
5 см очищають від кори і розщеплюють, щоб полегшити всмоктування розчину. Плоди
обробляють у недозрілому стані. Для приготування розчину в 1 частину гліцерину
додають 2-3 частини гарячої води, закривають посуд і струшують до повного
перемішування. Замість гліцерину можна використовувати антифриз, його змішують
з гарячою водою в співвідношенні 1:1. Консервація з антифризом дає такий же
позитивний результат, але рослини придбавають дещо інше забарвлення, чим з
використанням гліцерину. Розчин можна довго зберігати у закритому посуді. У
посудину наливають консервуючий розчин шаром не менше 5 см і ставлять у нього
гілки. Щоб всмоктування відбувалося активніше, грубі гілки деревних рослин
опускають у гарячий розчин. Якщо розчин засвоюється погано і деяке листя
починає в’янути (це часто буває при консервації плюща), то можна змочити або
обприскати гілки розчином 25 або обернути листя просоченою їм ватою. Таке
обгортання оберігає від висихання і кінчики великих листків. Терміни
консервації встановлюються експериментально, але зазвичай потрібені від 1 до 3
тижнів. Результат досягнутий, коли рослина повністю змінила свій колір, але при
цьому залишилася еластичною. В кінці обробки, рослини можна підвісити на деякий
час суцвіттями вниз. При довгому перебуванні у розчині на листі з'являються
краплі, тоді рослини треба вийняти і листя промокнути.
Скелетизация
Щоб отримати ажурні остови, вкриті системою жилок, листя
проварюють у содовому або вапняно-содовому розчині. На 1 літр води беруть 100г
соди і 40г гашеного вапна, доводять розчин до кипіння, кип'ятять 10 хвилин,
кладуть у нього листя і тримають на повільному вогні 30-60 хвилин. Воду, що
випаровується, треба доливати. Після того, як листя остигне, треба обережно
видалити жорсткою щіткою або тупим ножем м'які тканини, щоб залишилася тільки
сітка жилок. Ці залишки промивають водою, при необхідності вибілюють і сушать
під пресом або у гербарній сітці. Покриття кристалами Кристали звичайної
кухонної солі на рослині створюють ефект інею. Треба тільки пам'ятати, що при
цьому суцвіття стають важкими і в стебла злаків доведеться вставити жорсткий
дріт. Готують перенасичений розчин солі, розвівши її в гарячій, але не киплячій
воді у відповідності 2:1, поки сіль не перестане розчинятися. У розчин, що
майже остигнув, занурюють сухий матеріал і залишають на 1-2 доби. Поступово на
поверхні рослин починають осідати кристали. Коли вони досягнуть бажаної
величини, рослини виймають і підсушують на повітрі. Важливо, щоб рослини
розташовувалися у розчині вільно. Вибілювання Злаки для часткового вибілювання
можна просто тримати на сонці, при цьому вони виходять не чисто білі, але
сильно вицвілі, солом'яного кольору. Повного ефекту можна добитися
використовуючи вибілюючі розчини. Звичайно рослини вибілюють в свіжому вигляді,
але із злаками можна так поступати і після сушки. Для них використовують розчин
хлорного вапна 2 чайні ложки вапна і ? ложки соди на 1 літр води, рослини
витримують в ньому при кімнатній температурі 4-5 днів. Однопроцентний розчин
хлорного вапна без соди застосовують для вибілювання квітів ( сухоцвітів, колючника).
Для рослинного матеріалу годяться також побутові відбілювачі для тканин.
Зазвичай береться 20 частин води на 1 частину матеріалу і 1-4 чайні ложки
відбілювача (кількість встановлюється експериментально) для поліпшення 26
змочування можна додати небагато мило або пральний порошок, часто ще і
нагрівають для більшої ефективності. Але процес треба весь час контролювати,
оскільки рослинні волокна при високих концентраціях відбілювача можуть
розкладатися. Краще вживати емальовані і скляні судини. Приготований розчин
бережуть недовго і в темряві, оскільки на сильному світлу він розкладається.
Після обробки матеріал сушать. Білі гілки (обчищені від кори) дерев отримують,
прокип'ятивши їх у розчині для скелетизації.
Фарбування.
Іноді виникає необхідність забарвити рослинний матеріал.
Для цього існує безліч способів. Якщо ви не знайшли спеціальну фарбу для
квітів, то можна скористатися кольоровою тушшю, або чорнилами. Підфарбовування
аквареллю додає природний колір окремим блідим квітам, однак цей спосіб дуже трудомісткий.
Існує спосіб забарвлення напиленням, так зазвичай наносять сріблясту,
золотисту, бронзову фарбу, а також вибілювання, підфарбовування гуашшю у різні
відтінки. Злаки і сухоцвіти можна фарбувати, використовуючи розчини харчових
барвників або барвників для тканин, наприклад анілінові, для батіка. Об'єм
посуду повинен бути достатньо великий, щоб вільно перемішувати матеріал, для
рівномірної його обробки. Концентрація барвника у ванні від 0,1 до 5%
підбирається експериментально і залежить від його властивостей, виду рослин і
необхідної інтенсивності забарвлення. Забарвлення деяких рослин може змінювати
колір залежно від кислотності, придбаваючи рожеве забарвлення в кислій і
синювате у лужному середовищі. На цьому заснований метод обробки розчином кислоти
рожевих суцвіть, для того щоб вони стали яскравішими. Свіжозрізані суцвіття
занурюють на 2-3 секунди у розчин соляної, або оцтової, або лимонної кислоти (
1 частина концентрованої кислоти, на 12 частин води), потім обережно обтрушують
і сушать звичайним способом. Інші методи підготовки матеріалу. Злаки, які при
висиханні розсипаються або облітають, можна закріпити, обприскуючи аерозольним
лаком для волосся. Таким чином можна обробити і всю композицію цілком - лак
практично не помітний і рослини не псуватиме. Іноді сухоцвіти покривають тонким
шаром розведеного водою клею ПВА, щоб поліпшити їх збереження. Поверхня стає
матовою, а рослини менш гігроскопічними і більш міцними. «Засніжений» матеріал
можна одержати посипавши гілки, які намазали клеєм ПВА і посипавши подрібненим
на тертці пінопластом. У шишок при висиханні розходяться луски. Шишки
розкриваються, але можуть знов закритися при вологій погоді, тобто 27 весь час
луски знаходяться в русі. Щоб цього не було, треба опустити розкриті шишки в
гарячий розплавлений віск. Свіжозрізані або сухі, розпарені в гарячій воді
гнучкі гілки деяких чагарників ( верба, дерен) можна обкрутити дротом, а потім
красиво зігнути або навіть закрутити спіраллю, висушити у такому вигляді і
зняти дріт. Сухі гілки будуть зберігати надану форму. Якщо необхідно зігнути
стебло або суцвіття вже висохлої рослини, то потрібну рослину, або частину
рослини залити кип'ятком і розпарювати декілька хвилин. Потім зігнути, фіксуючи
дротом в потрібному положенні і висушити. Малопривабливі хвостики букета
прикрашають камінчиками або перлами. Час від часу з букета потрібно видаляти
пилюку. Квітам можна влаштовувати делікатний душ з теплою водою, або
сприскувати лаком для волосся. Перед тим як приступити до складання букета,
підберіть для нього відповідне місце. Композиція може прикрасити столик або
полицю, також її можна розташувати на стіні у вигляді картини. Використовуйте
керамічні миски, плетені кошички, а для плоских композицій пошукайте шматок
гладкої дошки або рамочку для картини. Прикріпити квіти до рамки або
мальовничого корча, вам допоможе самоклеюча стрічка. В об’ємних композиціях
доречно використовувати цілі гілки. Подбайте про те, щоб композиція виглядала
цілісною. Рослини світлих тонів розташуєте ближче до центру, більше темні – по
краях. Намагайтеся дотримати рівноваги колірної гами й форми рослин. Тут легко
впасти в крайність, а букет у результаті може втратити легкість і зачарування.
Фантазуйте, декоруйте, творіть!!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар